samson_georgiy рассказал о Михаиле Петренко, авторе слов известной песни:
Дивлюся на небо та й думку гадаю,
Чому я не сокіл, чому не літаю,
Чому мені, Боже, ти крильців не дав?
Я землю б покинув і в небо злітав!
Далеко за хмари, подальше від світу,
Шукать собі долі, на горе привіту,
І ласки у зірок і сонця просить,
У світі їх яснім все горе втопить;
Бо долі ще змалку здаюся не любий,
Я наймит у неї, хлопцюга приблудний;
Чужий я у долі, чужий у людей:
Хіба ж хто кохає нерідних дітей?
Кохаюся лихом, привіту не знаю,
І гірко, і марно свій вік коротаю,
І в горі спізнав я, що тільки одна —
Далекеє небо, — моя сторона.
І на світі гірко; як стане ще гірше,
Я очі на небо, мені веселіше!
1 в думках забуду, що я сирота,
І думка далеко, високо літа.
Коли б мені крилля, орлячі ті крилля,
Я землю б покинув і на новосілля
Орлом бистрокрилим у небо польнув,
І в хмарах навіки од світа втонув!
Там совершенно потрясающая выписка из дневника Петренко - о небе.
Update:
Дневник оказался шуткой, цитата, как указал мне mike67 - из Дао-де-цзин. Но это не отменяет возможности нового, не расхожего прочтения слов песни.